Оператори введення і виведення

У даному розділі розглянемо організацію введення і виведення даних з термінального пристрою. Термінальний пристрій - це пристрій, з яким працює користувач, як правило це клавіатура й екран (дисплей).

Введення даних

Для введення вихідних даних найчастіше використовується процедура ReadLn:

ReadLn(A1,A2,...AK);

Процедура робить читання K значень вихідних даних і надає (присвоює) ці значення змінним А1, А2, ..., АК.

При введенні вихідних даних відбувається перетворення з зовнішньої форми представлення у внутрішню, яка, в свою чергу, визначається типом змінних. Змінні, що утворюють список введення, можуть належати або до цілого, або до дійсного, або до символьного типу. Читання вихідних даних логічного типу в мові Паскаль неприпустимо.

Значення вихідних даних можуть відокремлюватися один від одного пробілами і натисканням клавіш табуляції, а також клавіші Enter.

Числа, що вводяться, не можна розділяти комами.

Виведення даних

Для виведення результатів роботи програми на екран використовуються процедури:

Write(A1,A2,...AK);
WriteLn(A1,A2,...AK);

Перший з цих операторів здійснює вивід значень змінних А1, А2, ..., АК в один рядок на екрані. Другий оператор, на відміну від першого, не тільки здійснює вивід на екран певного рядку, але й переносить курсор вводу на наступний рядок екрану. Якщо процедура writeln використовується без параметрів, то вона просто здійснить перенесення курсору на наступний рядок.

Змінні, що складають список виводу, можуть відноситися до цілого, дійсного, символьного чи булевого типів. В якості елемента списку виведення крім імен змінних можуть використовуватися вирази й рядки.

Форма подання значень у полі виводу відповідає типу змінних та виразів: величини цілого типу виводяться як цілі десяткові числа, дійсного типу - як дійсні десяткові числа з десятковим порядком, символьного типу і рядки - у вигляді символів, логічного типу - у виді логічних констант TRUE і FALSE.

Оператор виводу дозволяє встановити ширину поля виводу для кожного елемента списку виводу. У цьому випадку елемент списку виводу має вид А:К, де А - вираз чи рядок, К - вираз або константа цілого типу. Якщо значення, що виводиться, займає в полі виводу менше позицій, ніж К, то перед цим значенням проставляються пробіли. Якщо виведене значення не вміщається в ширину поля К, то для цього значення додатково буде відведена необхідна кількість позицій.

Для величин дійсного типу елемент списку висновку може мати вигляд А:К:М, де А - змінна чи вираз дійсного типу, К - ширина поля виводу, М - число цифр дробової частини значення, яке виводиться. К і М – це вирази чи константи цілого типу. У цьому випадку дійсні значення виводяться у формі десяткового числа з фіксованою комою.

Приклад запису операторів виводу:

var rA, rB: Real;
 iP,iQ:Integer;
 bR, bS: Boolean;
 chT, chV, chU, chW: Char;
begin
 . . . 
 WriteLn(rA, rB:10:2);
 WriteLn(iP, iQ:8);
 WriteLn(bR, bS:8);
 WriteLn(chT, chV, chU, chW);
end.